Аукціонний дім Меркурій анонсував аукціон, присвячений мистецтву Незалежності

У фокусі діяльності Аукціонного дому Меркурій – українське мистецтво ХХ-ХХІ століть: від класиків українського модернізму до трансавангардистів, від наївного мистецтва до сучасного концептуалізму.

21 серпня відбудеться четвертий аукціон, присвячений українському мистецтву доби Незалежності. Добірка об’єднує імена, що стали знаковими у період Незалежності, і тих, чия творчість лише набирає обертів. Це мистецтво є не лише об’єктом колекціонування, але й хронікою суспільства: незалежного, бунтівного, зраненого, нескореного.

Ми бачимо, як впродовж років зміщувалися акценти: у 1990-х домінували експерименти, постмодерністські жести, тілесність і концепт; у 2000-х — інституційне становлення, критичне мистецтво, формування ринку; 2010-ті — це нова етика, рефлексія на локальне, поява молодих спільнот; а після 2014-го й особливо з 2022 року — мистецтво стало зброєю пам’яті, опору, голосом нації у світі.

Серед лотів – твори Марії Примаченко, Олега Тістола, Арсена Савадова, Андрія Сагайдаковського, Ференца Семана, Павла Бедзіра, Романа Жука, Юрія Сивирина та багатьох інших художників, чия творчість є основоположною для розуміння українського мистецтва новітньої доби.

Справжнім топлотом аукціону є полотно піонера українського трансавангарду Арсена Савадова із серії «Limuzeum» (2023–2024). Мистецтво українського наїву представлене двома композиціями легендарної Марії Примаченко «Голуб миру» (1993) та «Квіти в горшку» (1993). 

Картина «Конклав» (2022) Іллі Чічкана – провокативна й влучна метафора, що розкриває суть механізмів влади, релігійних ієрархій та людської природи в епоху постіронії. Створений у межах серії «Homo Dei», цей образ примата у кардинальському вбранні – не карикатура, а точне дзеркало соціальних ролей і культових ритуалів, де форма часто переважає над сутністю. 

«Margrete» (2018) Олега Тістола – це яскравий приклад авторської переінтерпретації історичних і культурних образів, у якому поєднано монументальність і декоративність, притаманні художнику. Унікальність цієї картини полягає в поєднанні іконографічної строгості з попартовою експресією. Тістол створює образ королеви Маргарет як символ влади, жіночості та візуальної репрезентації ідентичності, але подає її в неочікуваному колористичному вирішенні – яскраво, урочисто, з напівіронічним відтінком.

Картина «Червоні квіти» Ференца Семана є виразним прикладом його внутрішньо вільної, емоційно зарядженої творчості, що поєднує експресію з духовним піднесенням. Винятковість цієї роботи – в інтенсивному кольорі, що не лише фіксує зображення квітів, а трансформує їх у символи життєвої сили, пристрасті та внутрішнього світла. На відміну від натуралістичних або декоративних зображень квітів, Семан створює свій особливий живописний світ, де форма й колір виходять за межі реальності, втілюючи внутрішні переживання. Серед високомистецьких, колекційних творів представників українського нонконформізму варто відзначити вишукані картини «Білий квадрат» (2006) Віктора Маринюка, «Без назви» (2009) Олександра Стовбура та «Композицію» (1999) Павла Бедзіра. 

Українське мистецтво періоду війни представлене молодими, але вже знаними київськими – Юрій Сивирин, Андрій Дудченко, Нікіта Цой та львівськими мистцями, серед яких Назар Симотюк та Артур Солецький.

Аукціон Меркурія – не просто продаж, а цілісна виставкова подія з концепцією, ідеєю, і власним мистецьким наративом. Визначальною також є послідовна підтримка українських художників, які працюють сьогодні. Меркурій створює умови для того, щоб сучасні автори були представлені поруч з класиками – це формує логіку спадкоємності та діалогу між поколіннями. Часто на аукціонах уперше вводять у публічний обіг твори, що до цього часу зберігались у приватних колекціях або були маловідомі широкому загалу.

Аукціонний дім Меркурій діє з усвідомленням того, що мистецтво – не лише естетична, а й культурна, історична та фінансова цінність. Його діяльність спрямована на встановлення цінового і символічного авторитету українського мистецтва. У результаті формується не просто ринок, а система репутацій, контекстів і взаємозв’язків, які впливають на те, як Україну бачать у світі. Він створює платформу, де українське мистецтво отримує визнання, увагу і нове життя в сучасних колекціях – як приватних, так і музейних.