Фото: Radu Mocanu / MNAC Bucharest
У мистецькому світі розгорівся гучний скандал після того, як в ізраїльської пенсіонерки під матрацом нібито знайшли три невідомі роботи Казимира Малевича. Як пише BBC, їх виставили у Національному музеї сучасного мистецтва Румунії в Бухаресті, але музей відхрестився від підтвердження авторства, а провідні експерти сумніваються в їхній справжності.
Картини виявив Янів Коен, бізнесмен і власник стоматологічної клініки в Бухаресті. За його словами, вони належали бабусі його дружини Єві Левандо, уродженці Одеси, сім’я якої нібито отримала роботи ще в 1930-х. Три полотна були представлені як «супрематичні композиції» та «кубофутуристична композиція» Малевича.
Головний аргумент Коена на користь автентичності належних йому картин — думка Дмитра Горбачова, відомого київського мистецтвознавця, автора книги «Малевич і Україна». На замовлення Коена він дослідив три полотна й за їхнім стилем та технікою дійшов висновку, що всі три є «першокласними зразками» творчості Казимира Малевича. Також оцінив їх теперішню ринкову варість у $160–190 мільйонів.
Фото: Radu Mocanu / MNAC Bucharest
За словами BBC, Горбачов також називає себе консультантом аукціонних домів Sotheby’s і Christie’s, однак у першому на запит BBC відповіли, що «пан Горбачов не працює і ніколи не працював у Sotheby’s як консультант», а у Christie’s не змогли знайти інформації про його співпрацю. Сам Горбачов не відповів на запит BBC щодо інтерв’ю.
Проте саме довкола Горбачова й виникають додаткові сумніви. BBC нагадує, що раніше він уже визнавав автентичними картини, які пізніше не прийняли ні експертне середовище, ні ринок.
Кардинально іншу позицію займає українсько-американський історик мистецтва Костянтин Акінша. Він наголошує: ці полотна не мають жодного задокументованого провенансу, їх не бачили на виставках за життя Малевича, і в архівах художника відсутні згадки про продаж робіт приватним особам після 1917 року. «Гарні твори авангардистів не можуть з’являтися нізвідки, без підтвердженого походження», — каже Акінша, якого цитує BBC.
Додатковий скепсис викликає й технічний аналіз: хоча парижська та німецька лабораторії датують пігменти часом життя Малевича, вони прямо вказують, що їхні висновки не є доказом авторства. Більше того, саме ці інститути вже раніше супроводжували фальшивки, що фігурували у відомій справі колекції Леоніда Закса. [Картини з колекції Леоніда Закса стали центром скандалу після того, як частина робіт виявилася підробками у 2024 році. Ця справа привернула увагу міжнародної спільноти до проблем автентичності українського та російського авангарду.]
Коли BBC поцікавилася, чи не збирається Коен монетизувати «знахідку», виявилося, що картини навіть пропонувалися як застава для кредиту, хоча бізнесмен це заперечує. Врешті розмова закінчилася погрозами журналістам.
Румунський музей тим часом дистанціювався від експозиції, назвавши її «кураторським експериментом». «Включення спірних робіт не слід сприймати як підтвердження їхньої автентичності», — заявили в установі вже після відкриття.
Акінша ж підсумовує: «Це лише верхівка айсберга». На ринку українського й російського авангарду, за його словами, циркулюють тисячі сумнівних робіт. Історія «малевичів з-під матраца» лише ще раз показує, наскільки хитким залишається цей сегмент артринку.