Фото: Sotheby’s
Після презентації у Переяславі унікальну акварель Тараса Шевченка «Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві», яку тривалий час вважали втраченою, вже невдовзі зможуть побачити й у Києві — експозицію планують відкрити у Софії Київській після Великодня. Робота, що ще 8 років тому продавалася як твір «невідомого майстра», сьогодні офіційно визнана оригіналом Шевченка і нововиявленою пам’яткою культури.
Акварель презентували 3 квітня у Музеї «Заповіту» Шевченка в Переяславі. Її привіз колекціонер Федір Зернецький, який і розповів історію знахідки від випадкового відкриття до складного процесу атрибуції. За його словами, вирішальним моментом стало впізнавання характерної манери художника ще під час перегляду каталогу аукціону Sotheby’s, де у 2018 році робота була виставлена як твір невідомого автора зі стартовою ціною 4 тисячі фунтів стерлінгів. Після торгів, у яких з’явився ще один зацікавлений покупець, акварель придбали за 10 тисяч фунтів.
Подальша експертиза підтвердила автентичність твору: фахівці дослідили папір, пігменти та техніку виконання і встановили, що робота створена у 1840-х роках. Серед унікальних деталей — дорогий англійський папір із водяними знаками, який використовували для завершених робіт, а також оригінальне паспарту, виконане самим художником, що трапляється вкрай рідко.
Походження акварелі вдалося простежити до колекції Анатолія Демідова — одного з ключових покровителів Шевченка: на звороті збереглася печатка бібліотеки «Сан-Донато». Ймовірно, Шевченко створював такі роботи під час археографічних експедицій Києвом, роблячи окремі версії для мецената. Саме цим пояснюється відсутність підпису. Після розпорошення колекції Демідова у XIX столітті слід акварелі зник, і лише у XX–XXI століттях вона кілька разів з’являлася на аукціонах, залишаючись без точної атрибуції.
На самій роботі зображено Михайлівський Золотоверхий монастир з боку сучасної Михайлівської площі. Композиція поєднує архітектурний пейзаж із живими сценами міського життя — постатями містян, селян, дітей, священника та підводами, що створює детальний образ Києва XIX століття.
Попри те, що акварель перебуває у приватній колекції, вона визнана національним надбанням і залишатиметься в Україні. За словами Зернецького, його головна мета — не комерційна вигода, а збереження культурної спадщини та відкритість для глядачів: саме тому після Переяслава робота вирушить до Києва, а згодом її планують показати й в інших музеях України.