Фото: Катерина Москалюк
Дослідниця артринку, PhD, доцентка Юлія Мельник на замовлення Української Асоціації Галеристів провела ґрунтовне дослідження ринку мистецьких галерей України. На відміну від загальних досліджень артринку, цей аналітичний звіт зосереджується саме на галерейному секторі — його структурних особливостях, основних тенденціях, викликах та ролі у підтримці мистецтва в умовах кризи. Звіт було вперше презентовано на Art Forum Ukraine 2025, який проходив у Львові 24-25 квітня. Marbeks публікує ключові дані зі звіту з дозволу дослідниці.
Географія та динаміка розвитку
Станом на грудень 2024 року в Україні функціонувало 154 галереї в офлайн-форматі (93% від загальної кількості). Український ринок галерей має найбільшу концентрацію у Києві (48%) та Львові (20%). За останні три роки найбільше зростання кількості галерей зафіксовано у Львові — на 45%. Інші регіони демонструють помірну активність.
На думку Української Асоціації Галеристів, зростання кількості галерей у Львові зумовлене кількома чинниками: “Тут є кілька факторів: віддаленість від зони бойових дій, туристична концепція розвитку міста, сильна креативна і творча спільнота, влада, яка комунікує пріоритет культурного розвитку. Ринок колекціонерів поки в зародковій стадії, тож це те, що потрібно активно розвивати“.
Водночас українські галеристи розширюють свою присутність за кордоном — сьогодні вони представлені вже в 11 країнах, зокрема в США, Канаді, Великій Британії, Німеччині, Іспанії та Польщі.
Структура та профіль інституцій
Переважна більшість учасників ринку — це класичні комерційні галереї (72%), артцентри (12%), мистецькі простори (7%), артфундації, аукціонні доми, кав’ярні-галереї та артплатформи. Загальні риси: приватна форма власності, орієнтація на купівлю-продаж творів, підтримка сучасних митців і фокус на українське мистецтво.
92% галерей працюють із сучасним українським мистецтвом. 39% демонструють також міжнародне сучасне мистецтво. Частка галерей, які працюють із радянським періодом (21%), довоєнним мистецтвом (14%) або роботами ХІХ століття (12%), є незначною.
% респондентів (станом на січень 2025 р.)
Жанрова спеціалізація
Найбільш поширені жанри — живопис (91%) і графіка (86%). Зростає інтерес до скульптури (75%), фотографії (64%), інсталяцій (53%) та цифрового мистецтва, зокрема NFT (44%). Перформанс, відеоарт і саунд-арт представлені слабо.
Ресурси та модель діяльності
91% галерей — це малі підприємства з командою від 1 до 5 осіб. Основні напрями роботи: виставкова діяльність, продаж творів, освітні програми (100%), кураторство (98%), маркетинг митців (83%), публікації (71%) та консультування колекціонерів (69%).
Середній вік галерей — 19 років. 74% активно співпрацюють із іншими українськими інституціями, 64% мають міжнародні зв’язки.
Аудиторія та ціновий сегмент
Покупці мистецтва — переважно люди віком 35–54 роки (57%). Молодь віком 18–34 роки становить 16% покупців, старші за 55 — лише 5%.
Ринок орієнтований на доступне мистецтво: 33% продажів — до $500, 16% — у діапазоні $500–1000, 17% — $1000–5000. Дорогі твори (понад $5000) складають 9% продажів.
Прозорість цінової політики зростає: 57% галерей публікують ціни відкрито, 38% — за запитом.
Канали продажів і формат роботи
Основні канали реалізації: фізичні візити (88%), робота з постійними клієнтами (84%), соцмережі (66%), участь у ярмарках (43%).
64% галерей зберегли адресу та формат діяльності після початку повномасштабного вторгнення. 9% змінили локацію, 10% адаптували формат — онлайн, поп-апи, благодійні ініціативи. 14% галерей з’явилися вже під час війни.
Тенденції змін і виклики
26% галерей зафіксували розширення клієнтської бази, 31% — зміну її складу. У 32% установ зафіксовано зростання цін, у 19% — зниження.
Половина галерей не брала участі в артподіях протягом останніх трьох років, як в Україні (52%), так і за кордоном (53%).
Фінансова підтримка залишалась обмеженою: 67% галерей не отримували зовнішніх ресурсів. 21% отримували допомогу від меценатів, 14% — внутрішні гранти, 12% — міжнародне фінансування.
Серед ключових викликів — безпекові, фінансові, логістичні, кадрові, психологічні й міжнародні труднощі.
Погляд у майбутнє
Попри труднощі, 45% галерей планують розширення діяльності найближчим часом, ще 24% збережуть поточний формат. У середньостроковій перспективі 53% мають намір зростати, зокрема на міжнародному ринку.
Ключові перспективи розвитку: відкриття нових імен, масштабні проєкти в Україні та за кордоном, поглиблення співпраці, залучення молодих колекціонерів та інвесторів.
Фактори подальшого розвитку — участь у міжнародних мистецьких ярмарках, освітні ініціативи, створення артрезиденцій, збереження спадщини. Визначальну роль відіграватимуть культурна політика, економічне середовище й розвиток культури колекціонування.
Коментар дослідниці
На запитання Marbeks про те, що найбільше вразило під час дослідження, Юлія Мельник відзначила насамперед стійкість українських артгалерей в умовах війни — за результатами глибинних інтерв’ю, вона забезпечується надзусиллями та особистою енергією самих галеристів, на яких покладаються українські митці. Також дослідниця звернула увагу на постійну появу нових галерей, навіть у регіонах, наближених до зони бойових дій, і на широку міжнародну присутність українських інституцій — уже в 11 країнах світу. Ще одним важливим спостереженням стало «омолодження» колекціонерів, які все частіше сприймають мистецтво як складову національної ідентичності та культурного спротиву. Окремо було підкреслено оптимізм, із яким галереї дивляться в майбутнє: 53% респондентів планують розширення діяльності як в Україні, так і за кордоном у середньостроковій перспективі.
Коментар Української Асоціації Галеристів
“Перспектива галерейного бізнесу є, з цим ми погодилися на всіх панелях Форуму. Але ніша складна, динамічна, непередбачувана та потребує часу та зусиль для розвитку. Також законодавчих змін і ще більше потужних мистецьких інституцій“, – прокоментували Marbeks в Українській Асоціації Галеристів.