Фотограф: Мері Тернер/Getty Images
Інфляція — це швидкість, з якою з часом зростають ціни на товари та послуги. Вона впливає на вартість життя, відсоткові ставки та макроекономічне зростання. Після пандемії COVID-19 економіки багатьох країн зіткнулися зі зростанням інфляції. Наприклад, у США в червні 2022 року вона досягла 9,2% у річному вимірі. У червні цього року показник становив 2,7%, пише Artsy.
Зростання цін по-різному впливає на різні галузі, і артсфера — не виняток. «Макроекономічна ситуація неминуче впливає на рішення людей щодо мистецтва, — говорить куратор, артдилер і юрист Саймон Олдфілд. — Ми всі пов’язані з ширшим контекстом, зокрема й інфляційними тисками, і не лишаємо ці думки осторонь, коли йдеться про мистецтво».
Взаємозв’язок мистецтва та інфляції багатогранний. Історична стабільність цін на твори мистецтва зробила їх для деяких інвесторів захисним активом від загального зростання цін. Але, як і будь-який інший актив, мистецтво також може піддаватися впливу інфляційних процесів.
Мистецтво як один з надійних активів
В останні роки мистецтво здобуло репутацію інструмента хеджування від інфляції, тобто захисту інвестицій від падіння купівельної спроможності грошей, коли за ту саму суму можна придбати менше товарів і послуг.
Одна з головних причин такої репутації — відносна стабільність цін на твори з часом, на відміну від готівки чи цінних паперів, які в інфляційні періоди можуть суттєво втратити вартість.
Мистецтво, на відміну від інших великих активів, є нефунгібельним і малоліквідним: кожен твір — унікальний об’єкт. Його вартість визначається такими чинниками, як смак, репутація та рідкісність.
Дірк Болл, заступник голови відділу мистецтва ХХ та ХХІ століття в Christie’s, пояснює: стабільність ціни твору пов’язана з його передбачуваною художньою якістю. «Навіть коли ціни падають, твори найвищої якості втрачають у ціні останніми й найменше, — каже він. — Питання в тому, хто визначає якість і наскільки нині її оцінка формується громадською думкою та спільнотою, а не критиками чи інституціями».
Під час передаукціонних оцінок у Christie’s продавці часто виходять з власних очікувань, спираючись на ціну купівлі, а також премії покупця, витрати на імпорт і валютні курси. «На жаль, поточна вартість твору не залежить від того, скільки за нього заплатили раніше, — пояснює Болл. — Ціну мистецтва визначають інші критерії, а не фінансова історія».
Мотивація купувати мистецтво також істотно відрізняється від інших активів. «За кожним твором стоїть автор, і більшість колекціонерів цінує свій зв’язок із ним, а не прагне швидкого прибутку», — зазначає Олдфілд. Саме ця емоційна складова часто надає мистецтву особливу цінність, якої немає в інших ринках капіталу.
«Мистецтво — це спосіб зберігати капітал, але й примножувати його, — додає Біанка Боніфаціо, інвестиційна менеджерка Anthea Art Investments. — На відміну від чисто фінансових активів, воно поєднує емоційне й культурне з фінансовим, роблячи його цікавим та інтелектуально насиченим активом».
Як інфляція впливає на ціни на мистецтво
Попри репутацію «захисту» від інфляції, самі твори мистецтва теж піддаються її впливу. Зростають витрати на створення, виставлення, страхування, транспортування та продаж мистецтва. Ці додаткові витрати часто перекладаються на покупців, що підвищує ціни як на первинному, так і на вторинному ринку.
За словами співзасновника Maddox Gallery Маріо Зоніаса, підвищення цін на матеріали й виробництво стало «серйозним викликом» для сучасних митців. «Цей тиск постійно зростає протягом останніх двох років і особливо болісно б’є по молодих художниках», — каже він.
Боніфаціо додає, що особливо помітно подорожчала логістика: «За останні два роки ми спостерігаємо зростання витрат на доставку, і це впливає на глобальний ринок».
При цьому значення цих витрат залежить від ціни самого твору: для недорогих робіт транспортування може становити значну частину вартості, тоді як для семизначних лотів воно виглядає майже незначним.
Деякі колекціонери в найвищому сегменті ринку реагують не стільки на макроекономічні фактори, скільки на власні фінансові обставини. «Якщо ціни зростають, але доходи теж зростають, це не завжди означає падіння купівельної активності, — пояснює артрадник Девід Шапіро. — Люди, які шукають Пікассо, не дуже зважають на інфляцію чи повсякденні витрати».
Після пандемії COVID-19, у 2021–2023 роках, артринок пережив різке зростання цін: фіскальні стимули та відкладений попит призвели до справжнього цінового буму. У деяких художників ціни підскочили до рекордних рівнів буквально за кілька місяців. Але в окремих випадках такі стрімкі злети виявилися нестійкими, і ринок швидко коригувався.
«Тоді інфляція була нижчою, ніж зараз, але ціни на роботи деяких митців злетіли до нереальних висот за рекордний час — і впали так само швидко», — каже артрадниця Аруші Капур.
Втім, роль ринкових факторів у мистецтві завжди обмежена: рішення про купівлю часто ухвалюються з огляду на емоційні мотиви, а не лише фінансові розрахунки.
«Мистецтво створюють не тому, що економіка зростає, а тому, що художник не може інакше, — підсумовує Олдфілд. — Колекціонери купують мистецтво, бо воно потрібне їм у житті».