Фото: Sotheby’s
На артринку відбуваються зміни, за якими не встигають навіть досвідчені колекціонери. Оцінка вартості мистецтва стає складнішою, а її результати — часто несподіваними, пише Bloomberg.
На перший погляд, оцінка твору мистецтва на суму $300 000 — це чимало. Але якщо ще зовсім нещодавно той самий принт оцінювався в мільйон, то це вже зовсім інша історія. Саме таку ситуацію нещодавно мала компанія Winston Artory Group — спільне підприємство з оцінки й аналізу артринку, утворене в результаті злиття Artory та Winston Art Group. І хоча страхова компанія, яка замовила переоцінку, залишилась задоволеною, власник твору мистецтва — вже не настільки, адже його актив втратив 70 відсотків вартості.
Про те, чому вартість мистецтва так складно визначити, як саме працює сучасна система оцінки, і чому багато багатіїв навіть не уявляють, чого варті їхні колекції — розповіли співголови Winston Artory Елізабет фон Габсбург і Нанне Декінг, а також президент компанії Пітер Лукас.
Артринок: сповільнення, розчарування й приватні продажі
На думку Елізабет фон Габсбург, нинішня ситуація на артринку — «важка, без сумніву». Продажі падають, деякі галереї зачиняються, навіть ті твори, які ще кілька років тому легко йшли з молотка, тепер залишаються без покупців — навіть із зниженими резервними цінами.
Хто замовляє оцінку мистецтва?
Компанія Winston Artory цьогоріч здійснить оцінки на загальну суму близько 15 мільярдів доларів. Із них:
- $3,5 млрд — для банків, які фінансують колекції своїх клієнтів;
- $5 млрд — для страхування мистецтва та колекційних об’єктів;
- решта — оцінки для спадкових справ, планування активів і прямі запити колекціонерів.
Особливо активно себе проявляють сімейні офіси — керуючі родинним капіталом: «Ми думаємо, що 20% статків цієї родини — у мистецтві, але що саме вони мають — не знаємо», — кажуть вони.
Колекціонери, які не знають, що мають
Часто навіть великі колекціонери не усвідомлюють, скільки коштують їхні твори. У Winston Artory пригадують випадок, коли колекцію оцінювали в $3 млн для страховки, а після повного перегляду й аналізу її ринкова вартість виявилась на рівні $20 млн. Такі дані можуть суттєво змінити фінансові можливості власника, наприклад, забезпечити йому кредит під заставу колекції.
Вибух попиту на оцінку: страх, розлучення і клімат
Цікаво, що в умовах падіння ринку бізнес Winston Artory зростає. Причини — приватні продажі, розлучення, страхування від стихійних лих та необхідність документального підтвердження вартості активів. За словами Лукаса, торік компанія оцінила 46 000 об’єктів, цього року буде понад 50 000.
Як часто варто переоцінювати мистецтво?
Нанне Декінг вважає, що оцінки в реальному часі для артринку — марна річ. Він радить робити їх щоквартально або при значних змінах. Компанія має великі масиви даних, що дозволяє давати банкам обґрунтовану інформацію про вартість колекцій їхніх клієнтів.
Звідки дані про ціни?
Winston Artory має власну базу майже 1 мільйона точок даних від галерей, дилерів, а також від приватних джерел. Ще до артярмарок компанія збирає прайс-листи від усіх дилерів, фіксує, що було продано, і зберігає всі дані.
«Понад половина ринку — приватні продажі, і ця частина часто зовсім невидима для публіки, яка орієнтується лише на аукціонні дані», — наголошує Габсбург.
І що далі?
Навіть якщо артринок знову піде вгору, потреба в оцінці нікуди не зникне. Вічні «смерть, спадок, розлучення, погодні лиха» — нікуди не дінуться, а разом з ними — і попит на послуги компанії.
Цікаво, що на тлі загального спаду з’являються нові колекціонери — наприклад, у сфері американського живопису або навіть скульптури XVIII століття. Це свідчить про те, що ринок хоч і змінюється, але не зникає — просто грає за новими правилами.
Усе це ще раз доводить: мистецтво — це не лише естетика, а й серйозний актив. Але без фахової оцінки власники ризикують або недооцінити, або переоцінити те, що мають. І в умовах нестабільного ринку цей ризик лише зростає.