
Фото: Art Basel
Дострокове закриття Art Basel Paris 2026 переросло у відкритий конфлікт між організаторами ярмарку та французькою галерейною спільнотою. Comité Professionnel des Galeries d’Art (CPGA), одна з найбільших професійних асоціацій галерей Європи, офіційно зажадала від організаторів фінансової компенсації за втрачений час роботи та недоотримані продажі.
28 жовтня асоціація направила листа директору Art Basel Paris Каріму Кріппі, у якому розкритикувала спосіб ухвалення рішення про дострокове закриття ярмарку. За словами представників CPGA, організатори не проконсультувалися з галереями перед оголошенням про припинення роботи. Такий підхід викликав «глибоке нерозуміння» серед учасників і був сприйнятий як прояв неповаги, йдеться в листі, з яким ознайомилося видання Artnet News.
Нагадаємо, Art Basel Paris мав тривати до 25 жовтня, однак організатори оголосили про закриття 23 жовтня через побоювання щодо безпеки напередодні запланованих протестів у Парижі. Галереї визнають, що рішення не працювати в суботу, 24 жовтня, було виправданим. Водночас вони не розуміють, чому ярмарок не відновив роботу в неділю, коли інші мистецькі заходи в Парижі, зокрема Design Miami Paris, Offscreen та AKAA, приймали відвідувачів. У самому Grand Palais того дня також працювала виставка «Сезанн і ми» (Cézanne et Nous).
Найбільше від втрати двох виставкових днів постраждали невеликі та середні галереї, для яких вихідні є важливою частиною комерційного успіху ярмарку. Якщо великі міжнародні дилери зазвичай здійснюють основні продажі під час VIP-переглядів, то молодші галереї значною мірою розраховують на приватних колекціонерів і відвідувачів, які приїжджають до Парижа саме у вихідні.
За даними німецького видання Monopol, представники окремих галерей оцінюють частку вихідних у 10–25% загального виторгу від участі в ярмарку. Для молодих і галерей, що розвиваються, цей показник може сягати 30–40%. Деякі учасники навіть заявили, що через дострокове закриття їм не вдалося покрити витрати на участь.
Фінансові ставки були значними: за інформацією Le Monde, деякі галереї заплатили за свої стенди понад 100 тисяч євро. Окрім оренди виставкової площі, учасники несуть витрати на оформлення стендів, освітлення, електрику, транспортування та персонал.
Лист до Art Basel підписали президент CPGA Філіпп Шарпантьє, співзасновник галереї Mor Charpentier, та ще 14 галеристів, серед яких Наталі Обадія, Мішель Рен, Магда Даниш, Жослен Вольф і Крістоф Гайяр. Асоціація, яка об’єднує понад 310 учасників, очікує від організаторів конкретних пропозицій щодо компенсації збитків.
До врегулювання конфлікту долучається і французька влада. Крістофер Майлз, генеральний директор з питань мистецької творчості Міністерства культури Франції, погодився скликати зустріч за участю представників CPGA, Art Basel Paris та Grand Palais RMN, оператора виставкового комплексу Grand Palais.
Поки що Art Basel не оголосив про конкретний механізм компенсації галереям. Однак ситуація вже стала серйозним випробуванням для відносин між організаторами одного з найвпливовіших мистецьких ярмарків світу та французьким артринком.