Коли Ван Гога вважали божевільним: як Гелена Крьоллер-Мюллер зібрала найбільшу колекцію його картин

На початку ХХ століття Вінсент ван Гог ще не був тим художником, чиї картини сьогодні продаються за десятки мільйонів доларів. Для широкої публіки він залишався майже невідомим, а в мистецькому середовищі його нерідко сприймали як маргінального художника. Але одна колекціонерка побачила в ньому зовсім інше.

Гелена Крьоллер-Мюллер почала купувати Ван Гога у 1908 році. За наступні два десятиліття вона разом із чоловіком придбала десятки його картин і сотні робіт на папері. Сьогодні зібрана нею колекція є другою за величиною колекцією Ван Гога у світі після музею в Амстердамі.

Але найцікавіше в цій історії — те, що Крьоллер-Мюллер робила свої ставки задовго до того, як ринок остаточно вирішив, що Ван Гог — великий художник.

Перша ставка на Ван Гога

Гелена Крьоллер-Мюллер була спадкоємицею німецького промисловця. Формальну освіту вона завершила у 16 років, а у 18 вийшла заміж за Антона Крьоллера — співробітника свого батька, який згодом очолив сімейний бізнес.

На початку ХХ століття вона дедалі більше цікавилася мистецтвом. Важливу роль у формуванні її смаку відіграв мистецтвознавець і педагог Хенк Бреммер, у якого Гелена брала уроки. Саме під його впливом вона почала серйозно збирати сучасне мистецтво. У художніх колах Нідерландів першої половини XX століття він мав настільки незаперечний авторитет і вплив на приватних колекціонерів, що його жартома називали «Мистецьким Папою». За словами істориків, для Бреммера ключовим компонентом хорошого мистецтва було те, щоб воно викликало у глядача емоцію або переживало щось духовне.

У 1908 році на аукціоні вона придбала свою першу картину Ван Гога — «Узлісся» 1883 року. Ціна становила лише 110 гульденів.

Для масштабу: за оцінкою, наведеною в The New York Times, 110 гульденів були приблизно співмірними з ціною дорогої сукні того часу.

І майже одразу Гелена зробила наступний крок.

Через кілька місяців вона придбала «Чотири зів’ялі соняшники 1887 року вже за 4000 гульденів. Це була величезна різниця порівняно з першою покупкою — сума зросла більш ніж у 36 разів. Гелена дедалі впевненіше вкладалася у творчість художника, якого тоді ще далеко не всі вважали великим.

Саме ці ранні покупки показують, наскільки швидко Крьоллер-Мюллер перейшла від цікавості до системного колекціонування. Музей підтверджує, що у 1908 році вона придбала обидві роботи — «Узлісся» та «Чотири зів’ялі соняшники».

Вона купувала не те, що вже було дорогим

У цьому й полягає головна особливість історії Крьоллер-Мюллер.

Вона не просто збирала популярні імена. Її цікавило мистецтво, яке, на її переконання, мало майбутнє.

На початку ХХ століття ситуація з Ван Гогом була зовсім іншою, ніж сьогодні. За словами біографині Крьоллер-Мюллер Єви Роверс, широкій публіці він був відомий передусім як «божевільний», який не вмів нормально малювати.

Гелена бачила в ньому протилежне. Вона особливо відчувала духовний вимір його творчості. Ван Гог до мистецтва був духовним наставником, і для Крьоллер-Мюллер це мало принципове значення: вона сприймала його живопис як продовження пошуку віри, сенсу та способу подолати страждання.

Саме тому Ван Гог для неї був не просто перспективним художником. Він відповідав її власному уявленню про те, яким має бути велике мистецтво.

15 Ван Гогів за одну поїздку

Справжній масштаб її захоплення став очевидним у 1912 році.

У квітні Гелена вирушила до Парижа з конкретною метою — знайти «Колискову» («La Berceuse»), портрет Августини Рулен. Вона знайшла картину в одній із паризьких галерей і зразу придбала її.

Але на цьому не зупинилася.

Наступного дня Крьоллер-Мюллер разом із Бреммером почала ходити паризькими галереями в пошуках інших робіт Ван Гога. За одну поїздку вона придбала 15 картин художника. Серед них були «Оливковий гай», «Яблука в кошику», «Яр» та інші роботи.

Цікава деталь: музей зазначає, що в галереї Ежена Дрюе (Galerie Eugène Druet) її наставник Бреммер побачив кілька робіт Ван Гога і домігся покупки приблизно за третину початкової ціни. Сам він, за спогадами Гелени, вийшов із галереї буквально тремтячи від захоплення своєю здобиччю.

Однією з найважливіших покупок стала «Міст в Арлі». Крьоллер-Мюллер настільки високо оцінювала картину, що називала її однією з «найкрасивіших, найсильніших і найясніших» робіт Ван Гога.

До того часу її колекціонування вже почало впливати на сам ринок. Чим більше Крьоллер-Мюллер купувала, тим швидше зростали ціни на Ван Гога. Тобто вона не просто вчасно виявила художника — своїми масштабними покупками сама допомогла сформувати попит на нього.

Колекція як ставка на майбутнє

Крьоллер-Мюллер збирала не лише Ван Гога. Вона цікавилася кубізмом, пуантилізмом і новими художніми напрямами, купувала роботи Пабло Пікассо, Піта Мондріана, Фернана Леже та інших художників.

Але саме Ван Гог став центром її колекції.

Для Гелени було важливо показати не одну-дві знамениті картини, а розвиток художника — його пейзажі, портрети, міські сцени, натюрморти, роботи різних періодів.

У результаті за двадцять років подружжя Крьоллер-Мюллер придбало 88 картин Ван Гога та 172 роботи на папері. Сьогодні музей дещо по-різному підраховує склад колекції залежно від категорії, але саме 88 картин становлять її основу.

Від приватної колекції до музею

У 1930-х роках фінансове становище родини погіршилося, а здоров’я Гелени погіршувалося. Вона вирішила передати свою колекцію та частину родинної власності нідерландській державі за умови, що для мистецтва буде створено музей.

Так з’явився музей Крьоллер-Мюллер у Національному парку Де-Хоге-Велюве.

Це було продовженням її первісної ідеї: мистецтво мало бути не приватною прикрасою багатого будинку, а публічним простором для роздумів і духовного пошуку.

Сьогодні музей має 88 картин Ван Гога, і саме вони складають другу за величиною колекцію його живопису після Музею Ван Гога в Амстердамі.

У вересні 2026 року всі 88 картин вперше з 1984 року знову зібрали разом на виставці «Ван Гог: усі наші картини». Вона триватиме до 3 січня 2027 року.

Є важлива різниця між цією колекцією та амстердамським Музеєм Ван Гога. Амстердамська збірка значною мірою походить від родини художника, яка зберегла його непродані роботи. Крьоллер-Мюллер — це вже свідомий вибір колекціонерки, зроблений у той момент, коли ніхто не міг гарантувати, що Ван Гог стане одним із найдорожчих і найвпливовіших художників в історії.

Саме тому її історія цікава не лише як історія великої колекції. Це історія про те, як одна людина вирішила повірити в художника до того, як це стало очевидним для всіх.