Фото: Christie’s
Колишній глобальний президент Christie’s, а нині співзасновник артконсалтингової компанії Art Pylkkänen, Джуссі Пюльккенен прогнозує гарячу осінь для ринку мистецтва — і пояснює, чому нове покоління покупців дедалі активніше полює на Пікассо, Мондріана, Магрітта, Ворхола та повертається до модернізму.
Початок вересня традиційно означає повернення світового артринку з літніх канікул. Попереду — Frieze у Лондоні та жовтневі торги, Art Basel Paris, а потім листопадові аукціони в Нью-Йорку. За шість тижнів, за оцінкою Пюльккенена, на ринку може перейти мистецтва до нових власників приблизно на $2 млрд.
Але цього сезону, на його думку, важливіше не те, скільки буде продано, а що саме колекціонери готові купувати.
У своєму блозі на Artnet колишній глобальний президент Christie’s Джуссі Пюльккенен пише про помітну зміну настроїв: великі колекціонери дедалі менше цікавляться спекулятивними трендами та короткочасною модою. Натомість вони повертаються до художників, чиє місце в історії мистецтва вже давно визначене.
І ця тенденція охоплює не лише традиційних колекціонерів.
Пюльккенен звертає увагу на нове покоління покупців, яке останніми роками активно купувало сучасне мистецтво на Frieze та Art Basel. Однак тепер частина цих колекціонерів переходить до іншого рівня: вони починають полювати на музейні роботи найважливіших художників ХХ століття.
Саме цим Пюльккенен пояснює зростання цін на роботи Пабло Пікассо, Рене Магрітта, Роя Ліхтенштейна, Енді Воргола та Жоана Міро.
Ситуація для покупців при цьому складається майже ідеально. Протягом останнього року понад 30 маєтків та родинних колекцій у США та Європі виставили на продаж великі твори модернізму. Ще одна хвиля таких робіт очікується восени.
Тобто на ринок одночасно виходить рідкісна пропозиція високої якості та новий попит.
Ринок запускає ланцюгову реакцію
Пюльккенен називає одним із головних сигналів нинішньої ситуації результати великих single-owner sales (продажі одного власника).
У червні Sotheby’s продав колекцію мільярдера Джо Льюїса за близько $410 млн, тоді як минулої осені колекція Полін Карпідас принесла $136 млн. Обидві перевищили консервативні очікування.
Сам Пюльккенен брав участь у торгах за чотири роботи з колекції Льюїса і зазначає, що всі вони пішли значно вище за його максимальні очікування.
На його думку, саме такі результати створюють ефект ланцюгової реакції: коли колекціонери бачать, що найкращі роботи продаються дорожче прогнозів, вони готові підвищувати ставки й на наступних торгах.
Особливо цікаво буде спостерігати за американським післявоєнним мистецтвом у листопаді. Пюльккенен очікує подальшого зміцнення позицій Воргола, Джоан Мітчелл та Віллема де Кунінга, а також стежитиме за тим, чи стабілізуються ціни на Ліхтенштейна після стрімкого зростання.
Мондріан і Кандинський як тест для ринку
Одним із головних випробувань цього тренду стануть два твори, які Christie’s виставить у Лондоні в жовтні, — роботи Піта Мондріана та Василя Кандинського.
Composition III Мондріана 1920 року — одна з останніх робіт цього періоду, що досі перебуває у приватних руках. Із восьми картин, створених художником того року, п’ять уже знаходяться у великих музеях. Саме тому поява такої роботи на відкритому ринку може стати великою подією.
Її оцінюють щонайменше у £20 млн ($27 млн).
Для Пюльккенена особливо цікаво, що Мондріан здатен одночасно привабити дві групи покупців — традиційних колекціонерів модернізму та нове покоління, яке прийшло на ринок із сучасного мистецтва.
Іншими словами, за одну картину можуть конкурувати два різні покоління колекціонерів.
Другий важливий лот — Das bunte Leben (Барвисте життя) Кандинського 1907 року. Робота багато років перебувала в Lenbachhaus, а минулого року після реституції була повернута спадкоємцям Гедвіґ Левенштайн-Ваєрманн.
Christie’s оцінює її у $30 млн.
Пюльккенен вважає цю оцінку обґрунтованою: рання робота Кандинського має сильну історію, перебуває у чудовому стані та має надзвичайно привабливий сюжет.
Водночас ситуація на ринку змінилася. Раніше за раннім Кандинським активно полювали швейцарські, німецькі та російські покупці. Після виходу російських колекціонерів із міжнародного ринку конкуренція може стати меншою — і це створює можливість для музеїв та інших досвідчених покупців.
У Нью-Йорку ставка буде ще вищою
Ще один важливий тест відбудеться у листопаді в Нью-Йорку. Там очікується поява значної частини творів із колекції Блакієрів, зокрема робіт Вінсента ван Гога, Поля Сезанна та Едгара Дега.
Пюльккенен нагадує просте правило ринку: якщо робота найвищого рівня не з’являлася на торгах 50 років, її поява може створити величезну конкуренцію.
Саме тому великі колекції, які десятиліттями зберігали свої шедеври, сьогодні стають одним із головних двигунів ринку.
За останні 36 місяців значна кількість творів у діапазоні $20–100 млн переходила з рук у руки. На цьому рівні Christie’s продав роботи Магрітта та Ван Гога, а Sotheby’s — твори Клімта, Матісса, Модільяні, Пікассо, Бекона, Магрітта та Фрейда.
І саме цей сегмент, на думку Пюльккенена, сьогодні визначає напрямок усього артринку.
Повернення до якості
Головний висновок колишнього керівника Christie’s звучить майже як рецепт для колекціонера: ринок повертається до порядку.
Після кількох років, коли увага значною мірою була прикута до молодих художників, гучних трендів та спекулятивного попиту, покупці знову концентруються на творах, історична значущість яких не потребує додаткової реклами.
Проблема лише в одному: таких робіт стає дедалі менше.
Саме дефіцит шедеврів, за словами Пюльккенена, і змушує колекціонерів платити дедалі більше. І восени ця боротьба за якість, схоже, стане ще помітнішою.
«Розумні люди витрачають гроші на найкраще мистецтво, навіть якщо воно здається дорогим на момент покупки», — підсумовує Пюльккенен.
Джуссі Пюльккенен, який 37 років пропрацював у Christie’s, був глобальним президентом аукціонного дому з 2014 до 2023 року і продавав твори на кшталт Salvator Mundi Леонардо да Вінчі за $450 млн, це не просто прогноз на сезон.
Це погляд людини, яка бачила, як формується верхівка артринку, — і яка сьогодні вважає, що наступна велика ставка колекціонерів буде зроблена не на чергову моду, а на найкращі твори ХХ століття.