Спадкоємиця вимагає повернути проданий за $37,5 млн портрет Клімта

Під час продажу картини Ґустава Клімта, “Fräulein Lieser”, 1917 року на віденському аукціоні у 2024 році Фото: Getty Images/Alex Halada/AFP
Під час продажу картини Ґустава Клімта, “Fräulein Lieser”, 1917 року на віденському аукціоні у 2024 році Фото: Getty Images/Alex Halada/AFP
Під час продажу картини Густава Клімта, “Fräulein Lieser”, 1917 року на віденському аукціоні у 2024 році
Фото: Getty Images/Alex Halada/AFP

Одна з найгучніших знахідок у творчості Густава Клімта може стати предметом тривалої судової суперечки. Американка Патриція Ліхі подала позов до Верховного суду штату Нью-Йорк, вимагаючи реституції картини «Fräulein Lieser» (1917), яка у 2024 році була продана на віденському аукціоні Im Kinsky з урахуванням премії за $37,5 млн.

Продаж встановив абсолютний рекорд для австрійського аукціонного ринку. Однак тепер спадкоємиця родини Лізер стверджує, що робота була реалізована без її згоди, а сам процес продажу викликає серйозні запитання.

Після аукціону покупець із Гонконгу відкликав свою ставку через невирішені реституційні суперечки. У результаті картина залишилася під контролем аукціонного дому, а її подальша доля тепер може залежати від рішення американського суду.

Історія картини нагадує детектив. Портрет був замовлений єврейським промисловцем Адольфом Лізером, родина якого зазнала переслідувань під час нацистського режиму та втратила значну частину майна. Після участі у великій віденській виставці Клімта 1925 року полотно фактично зникло з поля зору на ціле століття. Лише у 2024 році робота несподівано з’явилася на ринку, ставши однією з найважливіших мистецьких сенсацій останніх років.

Ліхі називає себе єдиною законною спадкоємицею картини та заявляє, що ще до торгів намагалася оскаржити її продаж. За її версією, аукціонний дім некоректно представив особу моделі на портреті, що могло вплинути на визначення кола спадкоємців.

Втім, найбільш резонансними є твердження адвокатів позивачки щодо ринкової вартості твору. Вони вважають, що робота могла коштувати значно дорожче, а вибір відносно невеликого австрійського аукціонного дому замість Christie’s або Sotheby’s був невипадковим. На думку сторони позову, австрійське законодавство у сфері реституції нацистського конфіскованого майна є менш жорстким, ніж в інших юрисдикціях.

Показовим виглядає й ринковий контекст. У листопаді 2025 року «Портрет Елізабет Ледерер» Клімта був проданий на Sotheby’s за $236,4 млн — більш ніж у шість разів дорожче, ніж «Портрет фройляйн Лізер».

Якщо позов буде успішним, справа може стати одним із найважливіших реституційних процесів останніх років та поставити під сумнів одну з найрезонансніших угод на європейському артринку.