Українська фундація купила на Art Basel інсталяцію Рафаеля Лосано-Хеммера за $180 тисяч

Робота мексикансько-канадського художника Рафаеля Лосано-Хеммера Pulse Agglomerate (2024)
Робота мексикансько-канадського художника Рафаеля Лосано-Хеммера Pulse Agglomerate (2024)
Інсталяція (проворуч) мексикансько-канадського художника Рафаеля Лосано-Хеммера “Pulse Agglomerate”, 2024
Фото: maxestrella.com

На ярмарку сучасного мистецтва Art Basel у швейцарському Базелі, який цього року проходить з 16 до 21 червня, Україна опинилася серед помітних покупців у секторі Zero 10, присвяченій цифровому та технологічному мистецтву. Як повідомляє News Artnet, роботу мексикансько-канадського художника Рафаеля Лосано-Хеммера Pulse Agglomerate (2024), якого представляли галереї Bitforms із Нью-Йорка та Max Estrella з Мадрида продали за 180 тисяч доларів приватній фундації з України. Назва організації-покупця не розголошується.

Pulse Agglomerate є однією з найвідоміших нових робіт Лосано-Хеммера, художника, який уже понад два десятиліття працює на перетині мистецтва, науки та технологій. Його масштабні інтерактивні проєкти досліджують взаємодію людини з простором через світло, звук і біометричні дані. Роботи митця експонувалися на Венеційській бієнале, у провідних музеях Північної Америки та Європи, а самого Лосано-Хеммера вважають одним із найвпливовіших представників медіамистецтва у світі.

Створена у 2024 році інсталяція продовжує його багаторічну серію Pulse, присвячену людському серцебиттю. Робота складається зі ста ламп розжарювання, які пульсують відповідно до записаних ритмів людських сердець. Особливого значення проєкту надає український контекст. Для його створення художник використав архів записів серцебиття відвідувачів інсталяції Pulse Room, показаної у 2013 році в донецькому центрі сучасного мистецтва ІЗОЛЯЦІЯ. Після окупації Донецька простір був захоплений російськими силами, а сама інституція переїхала до Києва. Через це Pulse Agglomerate перетворилася не лише на технологічний артоб’єкт, а й на своєрідний архів пам’яті про людей і місто, яке змінила війна.

Згодом архів доповнювався новими записами серцебиття під час показів роботи в різних країнах, створюючи живу колекцію людських слідів у часі. Сам художник називає проєкт жестом пам’яті та способом зберегти людську присутність попри втрати, переміщення і руйнування.

На тлі повномасштабної війни символічним виглядає і сам факт придбання роботи українською фундацією. Твір, що містить дані, зібрані в Донецьку ще до початку російської агресії, фактично повертається в український культурний простір уже як один із помітних об’єктів міжнародного сучасного мистецтва.