Знайдена картина Клімта спричинила скандал між Угорщиною й Австрією

Картина Густава Клімта зі зображенням західноафриканського принца
Картина Густава Клімта зі зображенням західноафриканського принца
Картина Густава Клімта із зображенням західноафриканського принца Вільяма Ніі Норті Довуони
Фото: wdr.de

У березні 2025 року на ярмарку TEFAF у Маастрихті гучного розголосу набула нещодавно знайдена картина Густава Клімта. Написана у 1897 році, вона зображує принца Вільяма Ніі Норті Довуону з народу ґа (сучасна Гана) і стала справжньою сенсацією — у галереї Wienerroither & Kohlbacher її назвали «єдиним Клімтом на ринку» й оцінили у 15 мільйонів євро.

Та за кілька тижнів після тріумфальної прем’єри навколо картини спалахнув міжнародний скандал. Угорське видання HVG звинуватило дилерів у тому, що вони контрабандою вивезли полотно з Угорщини до Австрії, звідки воно й потрапило на ярмарок. У відповідь австрійське медіа Der Standard опублікувало власне розслідування, в якому стверджувалося: галерея отримала всі необхідні експортні дозволи, а обвинувачення угорського боку — це лише «натяки й припущення».

За словами представників галереї Wienerroither & Kohlbacher, картина опинилась у них у 2023 році: австрійське подружжя принесло їм старий, забруднений портрет, не підозрюючи, що це — справжній Клімт. Лише після експертизи, яку провів знаний дослідник Альфред Вайдінгер, роботу автентифікували. Вона також мала непомітний штамп спадщини Клімта.

Це ранній портрет, виконаний у натуралістичному стилі — ще до того, як художник перейшов до своїх характерних декоративно-символістських композицій. Саме тому експерти називають його ключовою точкою у творчій еволюції митця.

Згідно з матеріалами обох видань, картина перебувала в Угорщині принаймні з 1950-х років і до 2021 року в приватній колекції. Вона є частиною реституційної угоди з нащадками Ернестіни Кляйн — єврейської колекціонерки, яка втекла з Австрії у 1938 році, рятуючись від нацистів. Як картина потрапила до Угорщини після війни — досі невідомо.

Угорський історик мистецтва Петер Молнош, автор книги Втрачена спадщина, одним із перших створив розголос на своїй сторінці у Facebook. Він поставив риторичне, але гостре запитання: «Ми втратили Клімта?!»

Також стало відомо, що реставраторка Жофія Вегварі вивчала цю роботу у своїй лабораторії в Будапешті ще до того, як вона стала відомою широкому загалу — факт, який вона описала у своєму блозі.

Хоча офіційно угорські чиновники дозволили вивезення твору з країни, Der Standard припускає, що експерти не розпізнали його як Клімта, попри наявність відповідного штампу. Якщо це правда, тоді маємо справу не з крадіжкою, а з разючим прикладом культурної недбалості.

«Якщо це так, — написав Молнош, — тоді ми справді втратили Клімта, і це світова сенсація!»

Поки невідомо, чи було полотно продано під час TEFAF. Представники галереї лише зазначили, що ведуть переговори з великим музеєм щодо купівлі. Жодна інституція поки не підтвердила придбання.

Читайте: У Відні зірвався гучний продаж картини Густава Клімта