Фото: Melbar
Світ мистецтва завжди мав ореол елітарності та романтики. Але водночас це середовище з мінімальним регулюванням і величезними грошовими потоками, а отже і з великою спокусою для шахраїв. Скандали на кшталт історії з Knoedler Gallery у Нью-Йорку, яка понад 150 років вважалася престижною інституцією, а закрилася після викриття масових підробок, нагадують: навіть найдосвідченіші колекціонери можуть потрапити в пастку, пише Artsy.
Ось п’ять найпоширеніших шахрайських схем на артринку і способи їх уникнути.
1. Підробки
Фальшиві полотна — класика шахрайства. Йдеться не лише про копії відомих творів, а й про розрізані на частини більші роботи чи фальшиві сертифікати автентичності. У 2024 році італійська поліція вилучила понад 2 100 підробок Клімта й Далі на суму $265 млн. А в Римі викрили майстерню, що масово “штампувала” фейкових Бенксі та Ворхолів.
Пастка чекає і в більш витончених формах: наприклад, коли звичайний друк видають за унікальну роботу або додають вигадане “походження”. Один колекціонер купив “вигідного” Ворхола в бутик-галереї Лас-Вегаса — згодом з’ясувалося, що це був шматок шпалер з відбитком, а не авторський принт.
Як уберегтися: працювати з перевіреними дилерами, вимагати документи, радитися з фахівцями та перевіряти каталоги-резоне художників.
2. Фішинг
Онлайн-шахрайство давно проникло й у мистецькі угоди. Схеми ті самі, що й у кіберзлочинців: підроблені листи з “галерей” із проханням оплатити роботу, фейкові сайти чи навіть повідомлення у LinkedIn про “секретний продаж Пікассо”.
Експертка Рейчел Ґрін зізналася, що отримала такі повідомлення, де навіть запрошували на вечерю — але кожна деталь здавалася неприродною. “Ці листи виглядали так, ніби їх писав ChatGPT”, — жартує вона.
Як уберегтися: не надсилати конфіденційні дані у листах, завжди телефонувати для підтвердження деталей і звертати увагу на будь-які “червоні прапорці”.
3. Фейкові покупці
Іноді шахраї прикидаються знаменитостями чи колекціонерами. Так сталося з художницею Еммою Вебстер, якій “Леді Ґаґа” замовила картину. Вона отримала навіть “селфі” на підтвердження. Згодом робота з’явилася на аукціоні — всупереч домовленостям. Виявилося, що це була фальшива угода, і зараз статус картини юридично підвішений.
Як уберегтися: перевіряти ідентичність покупців, не вірити сліпо у гучні імена, уважно читати всі документи та довіряти лише перевіреним контактам.
4. Bait-and-switch (підміна)
Суть схеми проста: обіцяють одне, а продають інше. Один нью-йоркський колекціонер шукав картину у “срібному” кольорі, йому нібито знайшли потрібну роботу. Та на етапі угоди “срібна” вже “зникла”, і покупця переконали взяти синю версію — ще й за завищеною ціною.
Як уберегтися: перевіряти продавців і галереї, уточнювати ціни й походження робіт напряму у власників або кураторів.
5. Маніпуляції з цінами
На ринку, де все будується на переговорах, легко переплатити. Особливо це стосується тиражних графічних робіт: одна й та сама гравюра може коштувати різні суми залежно від дилера. Додаються й “сірі зони” — завищені рахунки за транспортування чи митні збори.
Як уберегтися: звіряти ціни в базах даних та у видавців, вимагати деталізовані рахунки, консультуватися з радниками.
Отже, шахраї завжди грають на емоціях — бажанні швидко отримати бажане, знайти “унікальну нагоду” чи причетність до зірок. Найкраща зброя проти цього — час, здоровий скепсис і довіра лише до перевірених гравців ринку.
Артринок будується на репутації. Якщо продавець не може відповісти на базові запитання чи показати документи — це сигнал, що краще зробити крок назад.