Топ-10

Гроші, інвестори і мистецтво: як Art Basel змінює економіку Маямі

Art Basel Miami Beach
Art Basel Miami Beach
Art Basel Miami Beach 2025
Фото: Art Besel

Art Basel Miami Beach уже давно перестав бути просто мистецьким ярмарком. Для Маямі це феномен, економічний двигун і символ глобального капіталу, що щороку на початку грудня зупиняє місто й перетворює його на космополітичний ярмарковий центр. Попри відчутний спад на артринку, який у 2024 році показав падіння глобальних продажів на 12%, цей мегазахід продовжує працювати на економіку Маямі ефективніше, ніж будь-який спортивний чемпіонат чи світська церемонія. Його вплив — це суміш туризму високого рівня, корпоративних зустрічей, приватних інвестицій та іміджевих дивідендів, які місто отримує незалежно від успіхів чи провалів конкретних галерей, пише Bloomberg.

Щороку Art Basel притягує до Маямі Біч понад 75 тисяч відвідувачів. Це не випадкові туристи, а інвестори, колекціонери, топменеджери, консультанти, зірки з Нью-Йорка, Сао-Паулу, Парижа чи Дубая — саме той прошарок глобального 0,1%, який формує високодохідне споживання. Для міста це означає заповнені готелі, черги у ресторанах, пікові навантаження на сервіси, збільшені обороти магазинів і нічних клубів. У 2024 році економічний ефект ярмарку оцінили у $547 млн, а у 2025-му прогнозують до $565 млн. Фактично мова йде про одну з найприбутковіших щорічних подій у Флориді, яка закриває потенційну «мертву» сезонну паузу між Днем подяки та Різдвом.

Топ-10

Цікаво, що економічна користь для Маямі майже не залежить від стану артринку. Попит на дорогі твори цього року суттєво впав, а низка значущих галерей у США навіть припинила роботу. Проте ярмарок продовжує притягувати тих, кому необхідно бути на місці — бачитися, домовлятися, показувати присутність у професійних колах. Це корпоративна міграція, яка існує незалежно від того, скільки картин буде продано. Навіть зниження RevPAR (дохід на доступний номер) у готелях на 4–8% порівняно з торішнім Basel Week не скасувало головного: люди все одно приїжджають, просто лишаються на менший термін. Вони не затримуються, але вони витрачають.

Важливо також розуміти, що Art Basel не конкурує з місцевим бізнесом за увагу та витрати мешканців. На відміну від інфраструктурних проєктів на кшталт стадіонів, що відтягують податки й перерозподіляють локальне споживання, ярмарок повністю спирається на зовнішній потік. Місцеві жителі не є ядром аудиторії, тому гроші, які циркулюють під час Art Basel, — це «нові» гроші, принесені відвідувачами ззовні. Саме через це муніципалітет і бізнес-спільнота ставляться до ярмарку як до безумовного активу: від перейменування вулиць на честь колекціонерів до створення додаткових культурних ініціатив протягом тижня.

Одночасно з офіційною програмою Art Basel місто переживає власний мікрокультурний вибух. Поруч із дорогими павільйонами виникають маленькі ярмарки й альтернативні простори — від незалежних галерей Літл-Гавани до локальних мистецьких акцій. Для місцевих художників це шанс заявити про себе, тоді як міжнародна арттусовка перебуває буквально за кілька кварталів. Проте зворотний бік явища — те, що саме художники та галеристи найменше виграють економічно. Підвищення вартості booth fees, витрати на логістику та конкуренція у стисненому ринку роблять участь у ярмарку дедалі ризикованішою, хоча організатори вже декларують готовність зменшувати фінансове навантаження для малих галерей.

Та попри всі контрасти, Art Basel у Маямі досяг того стану, коли він приносить більше, ніж забирає. Це стратегічна інвестиція у впізнаваність міста, у його статус як практично «продовження Нью-Йорка» — місця, куди стікається бізнес, інвестиції та культурні події світового масштабу. Art Basel перетворює Маямі з сезонного курорту на культурно-економічний хаб, що приваблює капітал не лише раз на рік, а формує постійні бізнес-зв’язки. Навіть у період ринкової стагнації ярмарок демонструє здатність генерувати мільйони та зміцнювати позиції Маямі як однієї з найвпливовіших мистецьких столиць світу. Тож для міста цей тиждень — завжди вигідна угода, незалежно від того, чи купують колекціонери чергового Воргола, чи лише фотографуються на фоні роботизованих собак Beeple.

Читайте: Апартаменти для колекції: як мистецтво впливає на ринок елітної нерухомості?