У музеї Хаггіна в Каліфорнії картина Поля Гогена “Квіти та фрукти”, може втратити свою мистецьку цінність. Головна причина полягає в тому, що робота була виключена з останнього каталогу Резоне Гогена, укладеного Данієлем Вільденштейном і Реймоном Конья з паризького Інституту Вільденштейн. Це виключення ставить під загрозу статус і ринкову вартість картини, навіть попри те, що наукові дослідження підтверджують її відповідність матеріалам і технікам кінця XIX століття.
Інститут Вільденштейн належить родині Вільденштейнів уже п’ять поколінь. Він зберігає історичні документи та фотоархіви, зібрані засновником компанії Натаном Вільденштейном і його сином Жоржем, які постійно поповнюються. Інститут є «офіційним» авторитетом у питанні автентифікації робіт імпресіоністів, постімпресіоністів та модерністів, видаючи каталоги-резоне, що визначають справжність картин цих художників.
Історія картини Поля Гогена “Квіти та фрукти” розпочалася ще у 1939 році, коли її передали музею меценати Роберт і Айла МакКі. Однак, через те, що музей Хаггіна фокусувався на регіональній історії і не займався просуванням своєї художньої колекції, картина “Квіти та фрукти” залишалася маловідомою. Ця відсутність уваги призвела до того, що робота не брала участі у виставках і залишалася поза увагою мистецьких критиків та дослідників. Як наслідок, Вільденштейн і Конья, які ретельно відстежували кар’єру Гогена і його роботи, не змогли знайти достатніх доказів, щоб включити цю картину до каталогу Резоне. Зазначається, що вони шукали інформацію в аукціонних записах, виставкових каталогах та історичних архівах, однак не знайшли жодних даних про картину.
Виключення картини з каталогу стало потужним ударом по її статусу. Адже каталоги Резоне є ключовими документами для визначення автентичності та вартості художніх творів на ринку. Робота, яка не потрапила в цей перелік, може швидко втратити свою цінність і вважатися менш значущою, навіть якщо всі інші докази свідчать про її справжність.
Історик мистецтва Стефані А. Браун, яка спеціалізується на дослідженні творчості Поля Гогена та інших художників постімпресіонізму є авторкою книги “Зникнення Гогена” (“The Case of the Disappearing Gauguin”). В своїй книзі вона детально описує історію картини та її подорож від Парижа до Каліфорнії. Дослідниця виявила, що натюрморт був присвячений Луї Руа, близькому другу Гогена. Після смерті Руа в 1907 році робота кілька разів змінювала власників і, зрештою, опинилася в руках МакКі. Однак через відсутність документальних свідчень про її подальшу долю в мистецькому світі, Вільденштейн і Конья вирішили не включати її до офіційного каталогу робіт Гогена.
Таким чином, через це рішення Вільденштейнів, картина “Квіти та фрукти”, незважаючи на її історичне значення і наукові докази, опинилася під загрозою втрати своєї мистецької цінності.