У Парижі пройшов перший ярмарок сучасного мистецтва Paris+, нового проекту від Art Basel. Світовому гіганту Art Basel вдалося витіснити свого конкурента у Парижі – головний французький ярмарок FIAC, який проходив у Гран-Пале з 1975 року. Це сталося після того, як у грудні 2021 року виставковий павільйон оголосив відкритий конкурс пропозицій на оренду свого простору. Перемогу в конкурсі отримав Art Basel.
«Paris+ par Art Basel» проходив з 20 по 23 жовтня, в ярмарку взяло участь понад 150 галерей з 30 країн.
Art Basel стягнув до Парижа всю свою міжнародну важку артилерію — топових колекціонерів, головним чином американських, кураторів провідних світових музеїв та фондів. Після ковідної ізоляції повернулися й колекціонери з Азії – їхня присутність помітна на ярмарку. Всі галеристи в один голос заявляють про загальне пожвавлення, причому не тільки безпосередньо у Гран-Пале на стендах ярмарку, а й у паризьких галереях.
Цінова політика творів мистецтва представлених на Paris+ Art Basel в основній програмі складає від $10 тисяч до $6,5 млн: стільки запитувала Skarstedt Gallery Paris за автопортрет Мартіна Кіппенбергера 1992 року. Його зарезервували для музейної колекції першого ж дня.
У трійку найдорожчих робіт на Paris+ потрапила і «Katastrophentheorie IV» (1983) Зігмара Польке ($4–5 млн) у галереї Thaddaeus Ropac. Австрійський галерист знає, що в Парижі живуть багаті колекціонери німецького художника. Серед них, наприклад Франсуа Піно, засновник люксового гіганта Kering, власник аукціонного будинку Christie’s і музею Bourse de Commerce.
У перші години відкриття галерея David Zwirner продала картину Джоан Мітчелл «Border», 1989 приватному колекціонеру за $4,5 млн. Не затрималася на їх стенді і компактна квадратна картинка «Без назви», 1963 американського мінімаліста Роберта Рімана продана за $3 млн, а з нею і «Bouhouche», 2007 Люка Тейманса, бельгійського художника, до якого небайдужий той самий Франсуа Піно за $1,35 млн. Мільйонний бар’єр також взяла прозора, наче наповнена водою скульптура-шайба Роні Хорн (дивним чином теж художниця з колекції Піно): $1,3 млн. Її купила брюссельська галерея Xavier Hufkens.
«Це неймовірно високий калібр колекціонерів, дуже міжнародний, явний крок вперед у порівнянні з Fiac з точки зору відвідуваності», – сказав Марк Пайо, президент і старший партнер Hauser & Wirth.
У перший день, зарезервований для VIP-відвідувачів, галерея-важковаговик Hauser & Wirth продала роботу Джорджа Кондо «Мрію» 2022 — $2,65 млн. За «Рожевий Париж», 1966 афроамериканського художника-абстракціоніста і експресіоніста Едварда Кларка ціни на його роботи тільки зростають – заплатили $1,5 млн. Плюс $1,5 млн за зірку, що стрімко зійшла з американської арт-сцени Рашида Джонсона («Sanctuary», 2022).
«Увесь світ зацікавився сучасним мистецтвом», — говорить відомий французький арт-дилер, власних мережі однойменних галерей Еммануель Перротан. «Коли я починав свою кар’єру, у дуже небагатьох країнах були колекціонери, музеї та рекламні інструменти. Зараз про нас багато говорять, і таке середовище, як Instagram, зробило це явище глобальним, наші галереї ніколи не були такими відвідуваними фізично чи віртуально».
«Ми були здивовані кількістю гостей, кількість колекціонерів виняткова на квадратний метр», — сказала виконавчий директор Galerie Templon Анн-Клоді Корік. «У нас були гості зі Сполучених Штатів, Латинської Америки, Китаю, ми бачили людей з Туреччини. Ми ніколи не бачили такого запалу, такого ажіотажу навколо колишнього FIAC».
Справжньою столицею сучасного мистецтва (на відміну від, скажімо, Лондона) Париж останніми десятиліттями не був і ключової ролі у цьому секторі арт-ринку не грав. Париж намагається скористатися Brexit, і забрати у Лондона цей європейський статус. Відтак за останні два роки, у Парижі з’явилися філії провідних світоких галерей і аукціонних будинків, а проведення такої гучної ярмарки, як Art Basel неодмінно допомагають Парижу відновити свій статус світової мистецької столиці, якою вона була понад сто років тому.