Фото: Bloomberg
Впливовий швейцарський аукціоніст і артрадник Сімон де Пюрі — людина, яка десятиліттями спостерігає за ринком мистецтва зсередини й знає всі його ритми, страхи та перемоги, у своїй колонці на Artnet News поділився баченням щодо майбутнього. І цього разу він пояснює, чому саме зараз, напередодні Art Basel Miami Beach, артринок раптом повернув собі впевненість.
Пюрі починає з того, що настрій у світі мистецтва сьогодні «відчутно кращий, ніж будь-коли за останній час». Його аргумент простий: попри економічні чи політичні кризи, бажання купувати шедеври не зникає, щойно на ринку з’являються справді виняткові роботи. І цьогорічний листопад це довів — сукупний результат аукціонів Sotheby’s, Christie’s і Phillips перевищив $2,2 млрд. У «вічному двобої» гігантів переможцем цього разу вийшов Sotheby’s.
Причини цієї перемоги, за словами Пюрі, очевидні. Насамперед — блискучі надходження: роботи з колекції Леонарда Лаудера, включно з рекордним Клімтом; полотно Фріди Кало, що стало найдорожчим твором жінки-художниці; і той самий «сумнозвісний золотий унітаз» Мауріціо Кателана. Але не менше враження на Пюрі справило й те, як Sotheby’s тепер показує мистецтво. Він захоплено описує будівлю Брейера, куди переїхав аукціонний дім: «Презентація була просто незрівнянною… Sotheby’s зберіг дух цієї архітектурної ікони». Для нього це був майже інтимний момент: блискавично підіймаючись сходами (бо ліфти там «завжди нестерпно повільні»), він мало не задихався перед входом у експозиційні зали — і жартує, що мусив віддихатися, щоб не мовчати перед знайомими.
Окремо Пюрі повертається до того, що називає «ефектом Карпідас». Ідеться про продажі робіт із колекцій Полін Карпідас, які щоразу стають індикаторами ринкового відновлення. Так було у 2008–2009 роках після фінансової кризи, коли робота Енді Воргола, 200 One Dollar Bills несподівано досягнула $43,8 млн, і так сталося знову — успішний повний розпродаж у вересні на Sotheby’s першим подав сигнал, що ситуація поліпшується. А Art Basel у Парижі лише посилив це враження.
Сімон де Пюрі також пояснює, як значна частина дорогих лотів сьогодні фактично продається ще до аукціону — через сторонні гарантії. Він наводить показову історію: його знайомий хотів гарантувати золотий унітаз Кателана за $12,5 млн, але Sotheby’s спершу відмовився, а потім аукціон передумав і повернувся згодом із тією ж пропозицією. Друг на той момент уже відмовився. Для Пюрі це був сигнал: «Торгівля може бути не такою бурхливою, як очікували».
Завершує Пюрі особистою, майже анекдотичною ноткою. Він згадує, як у 2019 році придбав Oscar — невелику тиражну роботу Мауріціо Кателана з серії, створеної для збору коштів на підтримку Friends of the New Museum у Нью-Йорку. Видання складалося з 75 екземплярів, і коштувало йому $7 500. На мініскульптурі Кателан зображений із кришкою свого знаменитого золотого унітаза, America, що висить у нього на шиї. Де Пюрі зазначає, що, попри шалений ажіотаж навколо великого унітаза, він не знає, чи підскочила в ціні і ця невелика робота — тим паче, що її «кришка» лише позолочена, а не з чистого золота.
Скульптура й досі стоїть у нього на робочому столі в Монако, нагадуючи про мінливість, іронію та театральність артринку. «Вона завжди змушує мене посміхнутися», — зізнається він. І робить висновок, який одночасно і жарт, і точна діагностика ринку: «Немає нічого кращого за новий рекорд, щоб повернути впевненість». Схоже, саме це й відбувається зараз — артсвіт знову відчуває приплив енергії.
Читайте: Колекціонерам на замітку: корисні поради й інсайти від аукціоніста Сімона де Пюрі