З 15 травня і до кінця червня у київській галереї мистецтв «Лавра» в рамках проєкту «Музею новітнього мистецтва» відбувається особлива виставка одного із засновників «Нової хвилі» українського сучасного мистецтва Юрія Соломка «Квітник». Всі знають Юрія Соломка як художника, який дуже витончено використовує географічні карти як художнє полотно, розкриваючи нам іноді зовсім нове оригінальне світобачення. Виставка «Квітник» – перша велика авторська робота за роки війни – також доволі оригінальна. Вся експозиція являє собою масштабну інсталяцію, яка складається умовно з трьох кіл, поєднаних між собою художнім переосмисленням сьогодення, крізь образи квітів та квітника в інформаційному, віртуальному та картографічному просторах.
Перше, що бачать глядачі, заходячи у виставковий зал, – картини з надзвичайно красивими гіперреалістичними білими трояндами, на пелюстках яких грають різними відтінками вранішні та вечірні промені сонця. Розглядаючи картини ближче, глядач помічає інші деталі – літак, високо у хмарах, чи це не хмари, а сніги ядерної зими? І квітка, вінець гармонії і краси — це, насправді, вибух ядерного удару? Художній парадокс – краса троянди і жах війни, як реакція на те, про що сьогодні регулярно говорять ЗМІ та від чого ми намагаємося відволіктися, споглядаючи красу квітів.
Троянди — вибухи, створені за допомогою штучного інтелекту. Художник запропонував ШІ ідею створення художнього образу квітки-катастрофи і допрацював його з професійною майстерністю живописця. Показавши нам, що творча співпраця митця зі штучним інтелектом здатна створювати справді яскраві художні образи.
Цифрові художники доволі часто співпрацюють з ШІ. Французька артгрупа «Колектив Obvious» у 2018 році створила Портрет Едмонда де Беламі, згенерований алгоритмом GAN на основі 15,000 класичних портретів. Картина була продана на аукціоні Christie’s за $432,500 і започаткувала світовий бум на ШІ-мистецтво. Але цінність співпраці Юрія Соломко з ШІ в тому, що художник зміг поєднати класичний живопис і згенерований діджитал образ.
Середнє коло експозиції «Квітник» повертає нас на Землю. Тут на картах України можна розглянути знайомі міста та області. На них зображені звичайні польові квіти, але вони набувають планетарної величі у співвідношенні з масштабом зображеної частини країни на карті. Це квіти, з яких зітканий наш культурний код, і сьогодні вони стали квітами опору.
Центральна частина являє собою постапокаліптичний пейзаж розореного квітника, де залишилася тільки одна квітка — монітор — «квітка» інформаційного простору. Це певне переосмислення автором відомого роману французького письменника Жака Бодріяра “The Gulf War Did Not Take Place” (Війни в Перській затоці не було). Роздуми над тим, чи витіснила реальність медійний симулякр для тих, хто живе у війні, і тих, хто бачить її на моніторах.
Виставка «Квітник» дійсно цікава, змістовна і видовищна водночас. Переглядаючи її, згадується проєкт, присвячений Чорнобилю, який Юрій Соломко показав у 2001 році на Венеційській бієнале. Тоді художник відмовився від павільйону і представив експозицію про чорнобильську катастрофу у військовому наметі. Сьогодні, дивлячись на прекрасно-жахливі квіти-катастрофи, розумієш, що все це ланки одного ланцюга.
