Британка Барбара де Дожа, мешканка міста Норфолк, опинилася в центрі гучного мистецького скандалу, відмовляючись повернути картину “Мадонна з немовлям” італійського художника Антоніо Соларіо. Ця картина була викрадена у 1973 році з Міського музею Беллуно в Італії та значиться в міжнародних списках викраденого мистецтва, зокрема в базах даних Інтерполу та італійських карабінерів.
Викрадення та подальший шлях картини
Картина “Мадонна з немовлям” перебувала в музеї Беллуно з 1872 року, доки не зникла під час зухвалого пограбування 1973 року. Деякі викрадені твори вдалося повернути незабаром в Австрії, але ця робота зникла на десятиліття. Виявилося, що її придбав барон де Дожа, чоловік Барбари, який стверджував, що не знав про її злочинне походження. Подружжя зберігало картину в своєму будинку XVI століття East Barsham Manor у Факенгемі, який, за легендою, Генріх VIII називав своїм “маленьким заміським палацом”.
Виявлення викраденого твору
У 2017 році Барбара де Дожа спробувала продати картину через регіональний аукціонний дім. Однак її впізнав хтось, пов’язаний із музеєм Беллуно, і підтвердив, що вона перебуває в списках розшуку поліції.
Італійська влада звернулася до британських правоохоронців із проханням повернути картину, проте через затримки, пов’язані з пандемією COVID-19, необхідні документи не були надані вчасно. У 2020 році поліція Великої Британії повернула твір Барбарі де Дожа, пояснивши, що вона не вчинила кримінального злочину, а справа є цивільною.
Юридичні суперечки
Де Дожа наполягає, що є законною власницею картини відповідно до британського Закону про позовну давність 1980 року. Відповідно до цього закону, якщо особа володіє краденим майном понад шість років після його купівлі без зв’язку з первісним злочином, вона може претендувати на право власності.
Арт-юрист Крістофер Марінелло, який спеціалізується на поверненні викрадених творів мистецтва, неодноразово намагався переконати Барбару де Дожа повернути картину. Він наголошує, що це моральний обов’язок, оскільки твір мистецтва належить народу Беллуно. До того ж, за його словами, власниця навіть не вивішувала картину у своєму домі, що підкреслює її байдужість до мистецької цінності твору.
Марінелло також стверджує, що домовився з італійською страховою компанією про виплату 6 000 фунтів стерлінгів для компенсації витрат, які понесла де Дожа, включно з оплатою юридичних послуг та зберігання. Спочатку жінка погодилася на цю угоду, проте згодом змінила своє рішення, вимагаючи повної ринкової вартості картини, яка оцінюється у 60 000–80 000 фунтів стерлінгів.
Безвихідна ситуація
Через те, що твір офіційно визнаний викраденим, жоден легальний аукціонний дім не візьметься за його продаж. Італійська влада наголошує, що як тільки картина потрапить на територію Італії, її буде конфісковано та повернуто музею.
Тим часом поліція Норфолка заявила: “Нам було рекомендовано передати картину місіс де Дожа, оскільки з моменту її повернення не надійшло відповідних юридичних запитів від італійської влади”.
Барбара де Дожа відмовилася коментувати ситуацію. А тим часом мешканці Беллуно продовжують сподіватися, що їхня культурна спадщина колись повернеться додому.