Власники дорогих картин, інсталяцій чи скульптур, які використовують їх як заставу для отримання позик, зіткнулися з новими вимогами з боку кредиторів. Через спад на артринку вартість багатьох творів знизилася, а отже, отримання грошей під їх заставу стає складнішим. Найбільші фінансові гравці ринку, включаючи Sotheby’s і Christie’s, почали вимагати від позичальників компенсувати втрати – жертвувати дорожчими картинами, або виплачувати різницю у грошах, пише Financial Times.
Механізм простий: аукціонні доми й банки видають позики під заставу картин, а у разі неспроможності повернути гроші позичальником – продають їх. За даними Deloitte, обсяг такого кредитування досягне $40 млрд до кінця цього року, а загальна вартість мистецтва під заставою може бути вдвічі більшою. Sotheby’s, чий кредитний портфель складає $1,6 млрд, нещодавно активізував вимоги щодо додаткового забезпечення. Як зазначив голова фінансового підрозділу Sotheby’s Скотт Міллейзен, за останні два роки ціни зросли лише в кількох сегментах ринку.
Схожі процеси спостерігаються і в Christie’s, де портфель мистецьких позик оцінюється у $600 млн. Представниця компанії Саюрі Ґанепола підтвердила, що деякі клієнти отримали вимоги щодо додаткового забезпечення. За її словами, більшість позичальників просто виплатили різницю готівкою, проте частина внесла нові твори мистецтва як заставу.
Як це виглядає на практиці: ви берете кредит, заклавши картину, що коштує $1 млн. Але через рік її ринкова вартість падає до $800 тисяч. Кредитор одразу просить вас компенсувати різницю – або готівкою, або новим шедевром у заставу. Саме це зараз відбувається на ринку.
У фінансовому секторі такі вимоги не є чимось надзвичайним. Банки намагаються заздалегідь попереджати клієнтів про ризики та можливе падіння цін на певних художників чи перенасиченість ринку їхніми роботами, пояснює Адам Русс із Deutsche Bank.
Попри ці тенденції, попит на позики під заставу мистецтва залишається високим. У 2023 році загальний обсяг продажів на артринку скоротився на 4 % до $65 млрд, при цьому особливо сильно постраждали лоти вартістю понад $10 млн. Sotheby’s за рік втратила 23 % виручки, знизившись до $6 млрд, а Christie’s – 6 %, до $5,1 млрд.
З огляду на падіння цін багато колекціонерів не поспішають продавати картини, а натомість використовують їх як інструмент для отримання ліквідності. «Це спосіб витягти гроші з активу, який просто стоїть без діла», – пояснює Ніші Сомаія з Goldman Sachs.
Кредитори зазвичай працюють із роботами вартістю від $200 000 – 250 000 і прагнуть уникати надмірної концентрації робіт одного художника. Вони надають перевагу роботам імпресіоністів та модерністів, тоді як картини молодих авторів, які ще не закріпилися на аукціонах, вважаються більш ризиковими.
«Ми можемо видавати позики під заставу ювелірних виробів, але не меблів, годинників чи інших екзотичних предметів», – зазначає фінансовий директор Christie’s Бен Гор. Водночас навіть у періоди зростання ринку окремі художники можуть втрачати у вартості через мінливі смаки колекціонерів.
У світі мистецтва, як і у фінансах, головне – вчасно підлаштовуватися під зміни. Інакше доведеться шукати нові способи перекрити втрати.